Вчимося жити у війні
Як
підтримати тих, хто став свідком трагедії, чи пережив втрату?
Насамперед
потрібно валідувати (визнати) їхні
почуття.
Люди,
які стали свідками або пережили трагедію, можуть відчувати страх, провину,
тривогу, занепокоєння тощо.
Іноді
вони можуть соромитися своїх емоцій і не ділитися ними.
Тому дуже важливо проговорити, що ви також
переживали подібний стан.
Поділіться
своїми переживаннями, розпитайте людину, яка потребує підтримки, що вона
відчуває? Де вона зараз хотіла б опинитися? Попросіть, щоб вона детально
описала це місце.
Якщо ж допомога потрібна вам, можна використовувати
техніку «безпечне місце». Для цього необхідно закрити очі, зробити кілька
спокійних глибоких вдихів і видихів. Після цього уявити місце, у якому вам
безпечно, придивитися до деталей. Ви можете уявити, що там перебувають люди,
поряд із якими вам спокійно. Запам'ятайте це місце. Ви завжди зможете
візуалізувати його, якщо вам захочеться відчути себе у безпеці.
Як
уникнути вигорання та демотивації?
Напевно,
ви помічали, що навіть у звичному житті, наш настрій циклічний. Ми можемо бути
мотивовані та наповнені сили уранці, і вже надвечір бути пригніченими. Такі
перепади настрою властиві людині. Але в умовах війни зберігати свої сили та
ресурси не просто необхідність, це без перебільшення – життєва потреба.
Впоратися
з цим завданням вам допоможуть усі перераховані вище поради та техніки. Тому
пропоную підбити невеликі підсумки. Щоб мінімізувати наслідки стресу та
зберегти свої сили та мотивацію, потрібно:
Ø дати
собі право на відпочинок. Якщо ви, наприклад, займаєтеся волонтерством і відчуваєте
занепад сил, візьміть пару вихідних днів;
Ø стежити
за харчуванням та сном;
Ø робити
буденні справи;
Ø не
витрачати свої ресурси на чужі провокації та суперечки;
Ø не нехтувати фізичними навантаженнями.
І
одна з головних порад – допомагайте та підтримуйте інших людей.
Це допомагає зберігати самовладання, ясний
розум і гідно долати будь-які труднощі.
Немає коментарів:
Дописати коментар