РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ

Перелік матеріалів

• Любов - найкращий засіб виховання
• Цитати, які змусять вас замислитися над методами виховання дітей
• П'ять таємниць успішного спілкування від психолога Дейла Карнегі
• 20 порад психолога Дейла Карнегі
• Як говорити про людей з інвалідністю
• Права людини: запитання та відповіді
• Права дітей
• Твоя історія ще не закінчена: як попередити самогубство
• Моя дитина є жертвою булінгу. Що робити?   
• Відповідальність за вчинення булінгу
• Як боротися з кібербулінгом
• Торгівля людьми - сучасна форма рабства
• Як запобігти рабству
• Якщо Ви або Ваші знайомі вирішили поїхати за кордон
• Поради батькам на кожен день 
• Як попередити підлітковий суїцид в домашніх умовах

• Як подолати стрес під час пандемії Covid-19?

Любов - найкращий засіб виховання!

Поради батькам

         Домашнє насильство – це система поведінки, а не окремий випадок!

Отже, перш ніж карати дитину «за щось», «для чогось», зрозумійте:

- не можна примусити дитину щось зрозуміти – треба підвести її до розуміння того, як слід робити;

- правильно виховати можна лише підвищенням рівня конкретної особистості, розвитком почуття її гідності, поваги до себе як людини;

 - сім’я має бути простором без насильства, насильство породжує насильство,  покарання призводить до покарання.

Тому:

·        якщо є сумнів карати, чи не карати – не карати;

·        неприпустимо карати та навіть погрожувати знаряддям покарання, завдавати болю і страху будь-якими іншими насильницькими діями (крутити вуха, скубти) – це прояви садизму;

·        неприпустимо систематично погрожувати покаранням у будь-якій формі, навіть натяком, рухом або поглядом;

·        неприпустимо приниження гідності – дитина втрачає віру в себе, своє власне «Я»;

·        неприпустимо дорікати дітям тільки за те, що Ви не в настрої, засмучені, роздратовані з якихось своїх причин, хворі, і Ваша власна врівноваженість поза контролем.

Недоліки треба не викорінювати, а корегувати, перетворювати їх у достоїнства!  Дитина має право на особисті почуття, друзів, думки, секрети. Забезпечити їжею, одягом, навчити доглядати за собою, піклуватися про неї у разі хвороби  - обов’язок дорослих. Які люди, громадяни виростуть завтра з тих, кого б’ють сьогодні рідні батьки?

Необхідно розірвати це коло жорстокості та насильства, припинити ображати дітей, краще за них немає в цілому світі. Щоб діти не тікали з дому, не шукали способу помститися, вкоротити собі віку, - любіть їх

Любов -  найкращий засіб виховання!

Цитати, які змусять вас замислитися над методами виховання дітей

Сучасному поколінню батьків – важко.

Вони бачили у власному дитинстві підхід "дітей повинно бути видно, але не чутно", і часто природно переймають ті методи виховання, які застосовували до них.

Але чи не були ті методи травматичними для дітей?

Багато дорослих підтвердять, що були, тож варто вчитись новому – виховувати дітей на засадах поваги, взаєморозуміння та чуйності до почуттів малечі.

Громадська організація НеБийДитину має на меті інформувати батьків, як виховувати дітей без фізичного та психологічного насилля та без приниження гідності дитини.

Нещодавно вони опублікували  на своїй сторінці на Facebook висновки-цитати щодо  старих методів виховання.

Цікаво подивитись на звичні підходи з іншого боку:

"Якщо наш пріоритет – це вимагання бути слухняним у межах чотирьох стін нашого дому, то можемо сподіватись, що наші покірні діти будуть слухатись когось іншого – поза домом", – психолог, дослідник освіти 

Алфі Кон.

"Якщо виховувати дітей за допомогою батога та пряника, то вони виростуть товсті та у синцях", – з сайту Клубу позитивних мам.

"Злитись, кричати та бити дитину за те, що вона злиться, кричить та б’ється, це як кидання болотом у брудну дитину з надією, що стане від цього чистою", – засновниця та директорка організації з захисту прав дітей  Л.Р.Ност.

"Коли дитина б’є дитину, ми це називаємо агресія. Коли дитина б’є дорослого, ми це називаємо ворожість.

Коли дорослий б’є дорослого, ми це називаємо напад. Але коли дорослий б’є дитину, ми це називаємо дисципліна", – психолог Хаїм Джинот.

"Вимагання вибачень вчить дітей, говорити речі, які вони не хочуть. Тобто, обманювати", – Альфі Кон.

Фото: Джерело

А ви ще використовуєте щось з "традиційних" підходів у вихованні?

Джерело: https://www.facebook.com/groups/lifepravda/?ref=bookmarks

ПРАВА ДІТЕЙ

1. Діти мають право на повагу.

Дитина – це особа, а не річ. Діти не просили, щоб їх народили на світ. До них потрібно відноситись як до повноправних осіб ще в утробі матері. Вони мають таке ж право на повагу, як і ми. Діти існують не для догоджання своїм батькам. Їх існування самоцінне з першого моменту появи на світ.

2. Діти мають право ставати самими собою, а не продовженням своїх батьків, втіленням їхніх планів і мрій.  Вони вступають у життя, будучи наділені певною сукупністю потенційних можливостей, що складають їх особистість, яка у кожного -  неповторна.  Завдяки цьому, вони зможуть зайняти своє місце серед інших людей, збагативши людське суспільтво своїми даруваннями, особливо тими талантами, що притаманні винятково їм.

3. Діти мають право на матеріальну забезпеченість. Народжуючи  дітей на світ, батьки мають подбати про те, щоб  забезпечити їх їжею, дахом і всім необхідним.

4. Діти мають право на почуття психологічної безпеки. Вони мають право на те, щоб життя, яке дала їм родина, було наповнене любов’ю і стабільністю.

5. Діти мають право на досить зрілих і надійних батьків. Вони мають право прийняти від батьків те, що їм необхідно для знаходження свого місця в суспільстві:

- уміння поводитися;

- уміння жити в суспільстві, легко орієнтуватися у тому, що в ньому відбувається;

- уміння бути самим собою, знання того, як вести своє життя, як брати участь у житті суспільства;

- знання, що дозволять їм відчувати себе рівноправними членами суспільства.

Діти вправі очікувати від батьків, що вони будуть опорою їх стійкості і спокою, що дозволить їм протистояти життєвим труднощам долі, поки вони досить не зміцніють для самостійного життя.

6. На кожному етапі розвитку діти мають право на відношення до себе, яке б враховувало їх вікові можливості.

Важливо знати!

БУЛІНГ (bullying, від англ. визначається як утиск, дискримінація, цькування. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи дітей до іншої дитини або інших дітей.

КІБЕРБУЛІНГ - це новітня форма агресії, що передбачає жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити людину з використанням інформаційно-комунікаційних засобів: мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж.

Моя дитина є жертвою булінгу!

Що мені робити?

•     Вислухайте свою дитину і запевніть її, що вона має право бути у безпеці.
• Докладно з’ясуйте факти. Занотуйте, що і коли трапилося.
• Допоможіть вашій дитині зрозуміти, що є різниця між “донести”, “пліткувати” чи “розповісти” і доповісти. Щоб доповісти, потрібна сміливість. Доповідають не для того, щоб створити проблеми для іншого учня, а для того, що захистити всіх учнів.
•  Домовтеся про зустріч для бесіди з учителем вашої дитини/підлітка, іншим вчителем, якому ваша дитина/підліток довіряє, або директором,заступником директора, практичним психологом, соціальним педагогом училища.
• Хоча це й важко, намагайтеся зберігати спокій, щоб ви могли підтримати вашу дитину і запланувати разом з нею порядок дій.
•   Дотримуйтеся свого плану. Слідкуйте за поведінкою вашої дитини. Якщо ваші зустрічі з персоналом училища не допомогли зупинити булінг, прийдіть до училища ще раз і поговоріть з заступником директора з виховної роботи. Виконуйте ті кроки, що були узгоджені на зустрічі.
•  Поговоріть з інструктором або тренером, якщо булінг має місце під час позашкільної діяльності чи спортивних заходів.
•  Зверніться до поліції, якщо булінг містить кримінальну поведінку, таку як напад із сексуальною метою або застосування зброї, або якщо загроза безпеці вашої дитини знаходиться у самій громаді, а не в училищі.

Відповідальність за булінг

19 січня 2019 року в Україні набув чинності Закон щодо протидії булінгу   № 2657-VIII.

Згідно із законом, булінг — це «моральне, або фізичне насильство, агресія у будь-якій формі, або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам, що мають ознаки свідомого жорстокого ставлення».

Закон передбачає штраф за булінг та за приховування працівниками навчальних закладів випадків знущань.

Документом доповнюється Кодекс про адміністративні правопорушення України статтею 173-4: за булінг вводиться штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн.) або громадські роботи від 20 до 40 годин.

Крім того, за булінг вчинений групою осіб або протягом року після накладення штрафу, розмір стягнення становитиме 100-200 неоподатковуваних мінімумів (1700-3400 грн.) або відповідальність буде у вигляді громадських робіт 40-60 годин.

Якщо ці дії вчинив неповнолітній від 14 до 16 років, штраф повинні будуть сплатити батьки. 

Якщо керівник закладу освіти не повідомить поліцію про відомі йому випадки цькування серед учнів, його оштрафують на суму від 850 до 1700 грн. або призначать виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

Що робити, якщо ваша дитина 

стала жертвою кібербулінгу

/Пам’ятка для батьків/

Якщо ви побачили фото, відео, коментарі, дописи, які принижують гідність вашої дитини, слід спокійно та поступово зробити наступні кроки:

§  Поговоріть з дитиною. Скажіть, що ви не звинувачуєте її в тому, що відео потрапило до мережі. Формуванню культури користування кіберпростором слід приділяти багато уваги, але не в кризовій ситуації.

§  Запевніть дитину, що вона може вам довіритись і показати всі образливі матеріали, як би соромно їй не було. Часто такий контент – інтимного характеру, через що дитині важко про це говорити.

§  Підкресліть, що зараз вас цікавить не їхній вміст, а те, як видалити матеріали з мережі. Напишіть листа в сервіс технічної підтримки соціальних мереж про те, що контент (вкажіть посилання) принижує дитину, і ви вимагаєте його вилучити.

§  Покажіть дитині, що ви на її боці у цій складній ситуації.

§  Пояснюйте дитині правила безпечного користування соціальними мережами.

Правила безпеки в соціальних мережах

/Пам’ятка для батьків/

На жаль, бути завжди стовідсотково впевненими, що наших дітей не підстереже в інтернеті ніяка небезпека, не можна. Зате ми можемо бути з ними в близьких і довірливих стосунках, і значить, вчасно допомогти впоратися з будь-якими труднощами.

Для цього:

- Навчайте дітей поваги до себе і щодня транслюйте дітям її самі. Підтримуйте в дитині впевненість, що вона – хороша, правильна, унікальна. Їй не треба бути "най-най" - досить просто бути самим собою, слідувати своїм бажанням, відчувати свої почуття, набивати свої шишки і радіти своїм перемогам.

- Учіть дитину дотримуватися кордонів і вимагати цього ж від оточуючих. Вона повинна вміти говорити "ні", а це вміння починається з сім'ї, з мами і тата. Немає нічого поганого в тому, що ваше дитина відмовилася їсти суп, займатися музикою або носити подарований светр. Повірте, саме такі і безліч подібних дрібниць формують здатність згодом сказати "ні" насильству, наркотикам, злочинам і знущанням.

- Дитина повинна бути впевнена, що у вас є тверді установки про те, що таке "добре" і що таке "погано", і ви не дозволите нікому застосовувати це "погано" по відношенню до неї. При цьому зробіть ці установки прозорими і зрозумілими дитині. Не думайте, що вона все розуміє сама - сімейні цінності варто транслювати відкрито.