Як проявляється ПТСР у дітей та як знизити ризик його розвитку: порадник для батьків і педагогів

 

Дитяча психіка надзвичайно гнучка, але тривалий стрес, обстріли, втрата домівки чи пережиті травматичні події під час війни можуть призвести до розвитку посттравматичного стресового розладу (ПТСР).

Важливо розуміти: ПТСР — це не слабкість, а нормальна реакція психіки на ненормальні обставини. Чим раніше дорослі помітять тривожні сигнали, тим легше допомогти дитині відновитися.

 

Як проявляється ПТСР у дітей різного віку?

Симптоми ПТСР у дітей суттєво відрізняються від дорослих і часто залежать від віку:

Дошкільнята та молодші школярі (3–8 років):

Регрес у поведінці: повернення до дій, притаманних меншим дітям (енурез, смоктання пальця, боязнь залишатися без батьків ні на хвилину).

Травматична гра: дитина постійно відтворює пережитий жах у іграх або малюнках (будує укриття, грає в вибухи чи лікарню).

Нічні страхи: нічні жахіття, страх темряви, труднощі із засинанням.

Соматичні скарги: часті скарги на біль у животі чи голові без фізичних причин.

Підлітки (9–17 років):

Емоційна відстороненість: апатія, почуття самотності, провини або роздратованості.

Уникання спогадів: дитина уникає місць, розмов або людей, які нагадують про травму.

Флешбеки та тригери: раптова паніка або спалахи гніву від гучних звуків, сирен чи певних фраз.

Ризикова поведінка: протестна поведінка, відмова від навчання, ізоляція від друзів.

 

Як знизити ризик розвитку ПТСР у дитини?

ПТСР виникає не у кожної дитини, яка пережила травму. Головний фактор захисту — це підтримка та поведінка дорослих поруч.

Будьте «безпечною гаванню» (емоційна саморегуляція дорослого)

Діти зчитують стан батьків і педагогів. Якщо дорослий зберігає відносний спокій та контролює власні емоції, дитина відчуває безпеку.

Поверніть відчуття рутини та контролю

Розклад дня, звичні ритуали (читання перед сном, спільний сніданок, чіткий час навчання) дають дитині відчуття стабільності.

Не забороняйте виражати емоції

Дайте дитині право плакати, боятися чи сумувати. Не знецінюйте її почуття фразами «не бійся» або «ти вже великий/а». Натомість скажіть: «Я бачу, що тобі страшно. Це нормально. Я поруч і захищу тебе».

Давайте вихід напрузі через тіло та творчість

Малювання, ліплення з пластиліну, рухливі ігри, фізичні обійми та дихальні вправи допомагають тілу скинути накопичений адреналін.

Обмежуйте інформаційне поле

Захищайте дітей від перегляду фото й відео руйнувань та дорослих тривожних новин.

 

Коли варто звернутися до психолога?

Якщо тривожні симптоми (порушення сну, спалахи гніву, регрес, замкненість) тривають понад 1 місяць або заважають дитині вчитися та спілкуватися — це привід звернутися по фахову психологічну допомогу.

У нашому закладі ви завжди можете звернутися до практичного психолога за індивідуальною консультацією та підтримкою.